За підсумками другого туру конкурсного відбору Всеукраїнської літературної премії імені Олександри Кравченко (Девіль) фіналістами стали 12 авторів.

 

Аарон К.Макдауелл (псевдонім Сергія Ємця) народився 1985 року у містечку Новомосковськ Дніпропетровської області.

Здобув дві освіти – музичну і вищу технічну.

У минулому вокаліст та фронтмен гурту “Восприятие Света”, зараз бас-гітарист гурту “Теорія Бачення”.

З дитинства любить фантастику та фентезі, музику, футбол та кіберспорт. Зараз живе та працює у Дніпропетровську.

Призер та фіналіст чисельних літературних інтернет-конкурсів. Оповідання автора друкувалися у таких виданнях, як “Порог”, “Фантаскоп”, “Полдень XXI Век” та ін.


 

Андрій Гуменчук (м. Вінниця) народився 1986 року.

Творчістю займається з 2001-го року. Починав як автор та виконавець хіп-хоп пісень. За дев’ять років випустив 2 альбоми та взяв участь у багатьох регіональних та всеукраїнських фестивалях. Мова творів поступово змінилась з російської на українську, пісні витіснились віршами, а музичну кар’єру було завершено. У 2009-му спробував себе у жанрі малої прози. З осені 2010 виступає вже як поет/письменник. Наприкінці 2012-го закінчив дебютний роман.

Друкувався у локальній періодиці та альманахах, а також у літературно-художньому журналі “Дніпро”.

Переможець конкурсу “Літературний бриз” (Вінниця, 2011). Лауреат всеукраїнського фестивалю поезії “Ан Т-Р-Акт” (Херсон, 2013).


 

В’ячеслав Лазурін народився 1990 року в м.Дрезден (ФРН). Виріс та живе у Житомирі.

Захоплюється фантастикою та літературою з раннього дитинства. Серйозно взявся за перо, коли зрозумів – фантастика це дещо більше, ніж просто спосіб ескапізму.

Пише російською та українською мовою.

Твори публікувалися як в електронних, так і в друкованих виданнях, серед яких “УФО”, “Искатель. Украина”, “Фантаскоп”, “Darker”, “Science, Fiction & Literature”, “NOD Literature Project”, “Создатели Миров”, “ТранZIT” та ін. Частина творчого арсеналу озвучена у рамках проекту “ПослеSLовие” (студія Viboo). Зайняв перше місце на міжнародному конкурсі малої прози “Біла скрижаль – 2012″, номінація – “За гранню реальності”.


 

Дарина Мельник (м. Луцьк Волинської області) народилася 1989 року.

У 2011 році закінчила Національний університет “Острозька академія” з дипломом бакалавра культурології. У тому ж році вступила в Санкт-Петербурзький державний університет на магістерську програму з теорії літератури. Ще в Острозі почала займатися дослідженням Дому як способу вкорінення людини в бутті.

Має низку наукових і художніх публікацій – останні можна знайти в журналах  “Шуфляда” (оповідання “Повернення”) і “Южное сияние” (есей “Гідрологія оповіді”). Брала участь у проекті Re-make “Щоденник”. Якийсь час мала свій блог, і незабаром планує відновити блогерську діяльність.

Пише трьома мовами – українською, російською й англійською. У доробку загалом є біля десятка оповідань кожною мовою. Впродовж наступного року планує додати до цього списку іспанську мову.


 

Дмитро Кузьменко (м. Житомир) народився 1984 року.

За освітою – вчитель математики і фізики. Зараз здобуває другу вищу освіту у Львівському національному університеті імені Івана Франка за спеціальністю “Журналістика”. Співпрацює як художник-ілюстратор з кількома видавництвами, веде авторську ігрову рубрику в журналі “Професор Крейд”, в якій намагається вигадувати щось цікаве і веселе, а потім сам же й ілюструє.

У 2011 році з повістиною “Купи слона! Або Маленькі пригоди великої Софійки” переміг у всеукраїнському конкурсі “Витоки”.

Якось у дитинстві заробив собі шрам над правим оком. Інших особливих прикмет і здобутків немає).


 

Ігор Сілівра (м.Чернівці) народився 1979 року. Закінчив Чернівецький Національний університет ім.Ю.Федьковича.

Публікувався у журналі “УФО” та збірнику “Фантастика UA” (2011).

Переможець конкурсу “Днів Фантастики у Києві” (2011), удостоївся грамоти із автографом Анджея Сапковського.

Постійний учасник та кількаразовий переможець конкурсу “Зоряна Фортеця” http://starfort.in.ua/

 


 

Катерина Роженко (м. Севастополь, АР Крим) народилась 1989 року.

Перші публікації – вірші у міському альманасі шкільної поезії “Зелена лампа”. Оповідання “Человечность” (2005) стало призером Регіонального літературного конкурсу “Сохраним память о подвиге” ім.Г.Черкащина, присвячене 65-ї річниці Великої Перемоги та було екранізоване і продемонстроване ТО “Толіман” на конкурсі телеробіт “Відкрий Україну”.

Наступним творчім кроком стала участь в організації молодіжної спілки прогресивних поетів “ЛітБез” (2006). За рік вийшла перша збірка поезії “Молчание” (2007). Потім вірші друкувалися у ялтинському і севастопольських альманахах. Спочатку основним літературним захопленням буда тільки поезія, але незабаром її витіснила проза.

Навчалася на філологічному факультеті (романо-германська філологія) Севастопольського Міського Гуманітарного Університеті, грала в Оркестрі Народних Інструментів “Садко” й у рок-колективах. Брала участь у фолк і фолк-рок проектах. Пише музику і пісні.

Зараз здобуває другу вищу освіту з музичної педагогіки у Південноукраїнському Національному Педагогічному Університеті ім.К.Д.Ушинського, публікує методичні та наукові розробки з музичної педагогіки, а також статті у місцевій газеті “Слава Севастополя”.


 

Марта Приріз (м. Дрогобич Львівської області) народилася 1994 року.

Паралельно здобуває дві вищі освіти: у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності (практична психологія) та у Львівському державному університеті ім. Івана Франка (журналістика).

Літературні здобутки: І місце у Всеукраїнському конкурсі ім. Тараса Шевченка (2012), ІІ місце у молодіжному конкурсі ім. Леоніда Кисельова (2012), участь у Семінарах творчої молоді  видавництва “Смолоскип” (2013), ІІ місце у Всеукраїнському конкурсі ім. Тараса Шевченка (2013).

Пише поезію і прозу.


 

Олександра Калиновська (м. Дніпропетровськ) народилася 1991 року.

Навчалася у Дніпропетровському національному університеті ім. Олеся Гончара (факультет української та іноземної філології і мистецтвознавства).

Пише поезію, прозу, кіносценарії, драматичні твори російською та українською мовами.

Перша публікація – альманах “Крила” (2001).

Прагне стати дитячим/підлітковим письменником, перекладачем і сценаристом.


 

Роксолана Сьома (Києво-Святошинський район, Київська область) народилася 1978 року в селищі Журавне Львівської області. Навчалася у школах №№ 5 і 19 міста Івано-Франківська. Здобула фах журналіста у Львівському національному університеті ім. Івана Франка. Досвіду набиралася в газеті “Вісник & Ко” (м. Луцьк), на ТРК “Вежа” (м. Івано-Франківськ) та в ролі власного кореспондента телеканалу ICTV. У 2004-му переїхала до Києва. В столиці працювала головним редактором енциклопедії для дітей “Світ навколо нас”, а також заступником головного редактора журналу “Салон”.

З дитинства писала вірші, оповідання та пісні. В шкільні роки була переможницею багатьох регіональних конкурсів як автор-виконавець. В юності деякі вірші та оповідання були оприлюднені у виданнях Івано-Франківська та Луцька. В “Українській літературній газеті” (№6, 2013) було надруковано оповідання “Брутальна проза Жадана”. Роксолана Сьома має авторську колонку на сайті видавництва “Грані-Т”.

Рукопис історичного роману про долю остарбайтерів “Вакації у Танґермюнде” 2009 року був відзначений заохочувальною премією літературного конкурсу видавництва “Смолоскип”. У 2012-му роман побачив світ у видавництві “Навчальна книга – Богдан”. Навесні 2013-го року книга здобула премію книжкового порталу “Друга Читача” – “Дебют року-2012″.

Нині Роксолана Сьома працює над новою книгою та опікується долею двох раніше написаних романів.


 

Юлія Гогчян (Семенова) народилася 1990 року в Дніпропетровську.

Прозу і поезію російською та українською мовами почала писати ще у дитинстві.

У 2013 році із червоним дипломом закінчила магістратуру факультету систем і засобів масової комунікації Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара (спеціальність журналістика). У 2011 році була нагороджена стипендією ім. В’ячеслава Чорновола.

Багаторазовий лауреат обласного поетичного конкурсу “Собори наших душ”. Багаторазовий призер обласного конкурсу захисту літературної творчості та наукових робіт із зарубіжної літератури в МАН.

Казки, поетичні твори друкувалися в обласній газеті “Днепр вечерний”, де Юлія протягом 2004-2008 років працювала позаштатним кореспондентом, вела рубрики “Портрет” та “Дитяча сторінка”.

У 2011 році перемогла у Всеукраїнській науковій студентській конференції із зарубіжної літератури у Донецьку. Наукові статті Юлії надруковано у збірниках Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка “Науковий пошук” та Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара “Вісник Дніпропетровського університету”.

З шістнадцяти років – член Національної спілки журналістів України. У 2012 році стала лауреатом обласного конкурсу журналістів “PRESSзвание”.


 

Юрій Пусов (м. Дніпропетровськ) народився 1978 року.

За освітою філолог, викладач російської мови. Пише казки та оповідання для дітей. Друкується в літературних виданнях Росії та України.

Зокрема, в журналах: “Дядя Федор и другие” (Дніпропетровськ), “Костер” (Санкт-Петербург), “Бористен” (Дніпропетровськ), “Литературный детский мир” (Сімферополь), “Алые паруса” (Сімферополь), “Експедиція ХХI” (Дніпропетровськ), “Детская роман-газета”(Москва),”Диванчик”(Москва), “Russian Chicago” (Чикаго), “Филиппок” (Белгород), “Кважды Ква” (Мінськ); літературних альманахах: “Провінція” (Запоріжжя), “Свiчадо” (Дніпропетровськ), “Воскресенье” (Єкатеринбург), “Ковчег” (Житомир), “Склянка часу” (Канів); газетах: “Джерело” (Дніпропетровськ), “Днепр вечерний” (Дніпропетровськ), “Дела семейные” (Київ), “Фаэтон и К” (Хабаровськ), “Детский район” (Красноярськ), “Школьник” (Москва) і т.д.

Друкувався у збірниках: “Будь нам другом огонек” (Дніпропетровськ), “Книжкова веселка” (Дніпропетровськ), “Каталог лучших произведений молодых писателей – 2011″ (Москва), “Каталог лучших произведений молодых писателей – 2012″ (Москва), “Новые имена в детской литературе” (Москва), “Бумажный кораблик по имени “Книга” (Москва)

Твори увійшли до аудіокниги “Письменники Дніпропетровщини – шкільнім бібліотекам” (2012).

Учасник сьомого, восьмого і дев’ятого Семінарів молодих письменників, які пишуть для дітей (2010-2012) (фонд СЕІП, м.Москва). Учасник 12-го Форуму молодих письменників Росії, країн СНД і зарубіжжя (2012) (фонд СЕІП, м.Москва).

Нагороди: 2 місце в конкурсі “Будь нам другом огонек” Дніпропетровської обласної пожежної охорони (2002), дипломант фестивалів “Пушкінське кільце” (Черкаси, 2005), “Звуки поезії” (Вінниця, 2005), “Підкова Пегаса” (Вінниця, 2006), неодноразовий лауреат конкурсів Міжнародного фонду Великий Мандрівник Молодим (2007-2010), півфіналіст Національної дитячої літературної премії “Заветная мечта” (2008), диплом “Популярний автор журналу “Мавочки и ДЕльчики” (2009), 1 місце за твір “Інопланетний гість” у конкурсі “Він сказав: “Поїхали!” Міжнародного творчого об’єднання дитячих авторів (2010), 3 місце в конкурсі “Йде чарівниця зима!” Міжнародного творчого об’єднання дитячих авторів (2011), 1 місце в конкурсі “Струмочок” номінація “Оповідання”, дитячий літературний сайт “Струмочок” (2011), дипломант Літературно-мистецького конкурсу видавництва “Deutsche aus Russland” “Казка сьогодні” (2012), 2 місце в обласному літературному конкурсі “Молода Муза – 2012″ (Дніпропетровськ, 2012), 1 місце в конкурсі “Новорічний” Міжнародного фонду Великий Мандрівник Молодим, за казку “Знайти Діда Мороза” (2013).

 

13 коментарі to “Визначені імена фіналістів Всеукраїнської літературної премії імені Олександри Кравченко (Девіль)”

  1. Вітаю фіналістів!

  2. Profile photo of Melaryon

    Приєднуюся до поздоровлень!

  3. Profile photo of tim-lit

    За винятком Юрія Пусова, решта фіналістів народилися приблизно у 1985-1990-х роках. Новітнє літературне покоління… А скільки тут авторів-прихильників фантастики!.. І дехто надрукувався в “УФО”!..

    І що, після цього Валерій Верховський буде писати сльозливі опуси про те, що нове покоління фантастів не відбулося?! Зокрема, і завдяки видавничій політиці журналу “УФО”?!

    Немає слів – самі лише выражения

    • Окрім Юрія Пусова, ще двоє народилися до 1980-го року.

      Роксолана Сьома (Києво-Святошинський район, Київська область) народилася 1978 року в селищі Журавне Львівської області.
      Ігор Сілівра (м.Чернівці) народився 1979 року.

      • Profile photo of tim-lit

        Це не надто змінює картину. Отже, до 1980 року народилися троє фіналістів (25%), після 1980 року – 9 фіналістів (75%). Переважна більшість! І твори достойні! І подивіться на біографічні відомості… А тому, перепрошую, все одно не можна говорити, що новітнє покоління в сучасній українській літературі не відбулося.

      • Profile photo of tim-lit

        Я би так сказав: ВОНИ ВЖЕ ЙДУТЬ, ВОНИ ВЖЕ ТВОРЯТЬ!
        Принаймні на рівні творів вони вже склалися, тепер треба пробивати книги, ініціювати позитивні перетворення на книжковому ринку, розвивати альтернативні форми видання, виходити на екранізації, трувати шляхи до закордонних видавництв… і таке інше. Вирішувати ті завдання, які не вдалося вирішити попереднім літературним поколінням.

  4. Profile photo of tim-lit

    Єдине мені незрозуміло…
    =====
    Рукопис історичного роману про долю остарбайтерів “Вакації у Танґермюнде” 2009 року був відзначений заохочувальною премією літературного конкурсу видавництва “Смолоскип”. У 2012-му роман побачив світ у видавництві “Навчальна книга – Богдан”. Навесні 2013-го року книга здобула премію книжкового порталу “Друга Читача” – “Дебют року-2012″.
    =====
    Вперше зустрічаю конкурс, коли вже видана і премійована книга конкурує з рукописами! Зазвичай оцінюють щось одне: або книгу – або рукописи… Дивний формат маємо цього разу!

    • Profile photo of ksyu

      Шановний пане Тимуре!

      Участь виданих книг нарівні з рукописами обумовлена правилами конкурсу:

      Правила участі
      Від одного автора надається один прозовий твір (також у співавторстві) українською або російською мовою, не опублікований або опублікований накладом не більше 1000 примірників. У конкурсному відборі можуть також брати участь твори, опубліковані у мережі Інтернет, електронних виданнях або ті, що вже здобували нагороди в інших літературних конкурсах.

      Очевидно організатори переслідують якусь більшу мету, ніж дотримання анонімності. Інакше «Вакації у Танґермюнде» не прийняли б до розгляду.
      З повагою!

      • Наклад «Вакації у Танґермюнде» менше 1000 примірників. Автор може це документально довести.
        При подачі заявки це запитання було поставлене.
        Хоча після нагороди “Дебют року”, імовірно, книга буде додрукована.

        У конкурсі брали участь кілька книг, чиї наклади не перевищили 1000 примірників. Деякі не пройшли навтіь у другий тур.

        • Profile photo of tim-lit

          Не маю намірів вимагати документального доведення розмірів накладів книг, що беруть участь у конкурсі. Вистачить і перевірки при подачі заявки. Що ж, якщо такі правила – нехай так і буде! Будемо вважати це особливістю саме цього конкурсу.

  5. Profile photo of Hagen

    Бачте, Тимуре, яка штука. Деякі, не проти ночі згадані, дослідники сучасної української літератури досить вузько уявляють фантастику. Фантастика – це там, де про залізячки. Хоча, заради справедливості варто зазначити, що тут НФ-творів було досить багато.
    А з “Вакаціями…”, мабуть, трапилося так, що коли текст подавався на конкурс, книжки – в “папері” – ще не було, вона досить свіженька. Якось воно паралельно відбулося. Мене інше бентежить: “дитячі” твори опинилися в одному кошику з “дорослими”. Важко їх міряти “аршином общім”, їй-бо.

    • Profile photo of tim-lit

      Звісно, це діло хазяйське. Але якщо за час проведення “конкурсу рукописів” якийсь із рукописів встигає вийти друком, то його зазвичай знімають з розгляду.

      Зокрема, такий випадок стався із Сергієм Батуриним: він подав один зі своїх романів (який саме, точно не пригадую) на “Коронацію слова”, журі трохи затягнуло розгляд, і за цей час роман було опубліковано. І хоча він тягнув на першу премію – дізнавшись про публікацію, журі “КС” зняло рукопис з розгляду.

      З іншого боку, здається, коли Василь Шкляр отримував ґранд-Бабая у 1999 році за “Ключ”, цей роман на час підбиття підсумків вийшов друком у якомусь журналі… Тому діло хазяйське, хоча це порушує принцип анонімності розгляду, а отже рівність учасників “конкурсу рукописів” перед журі.

  6. […] Прыриз – финалист Первой Всеукраинской премии им. Алекснадры Кравченко […]

© 2011-2015 Літературна Дніпропетровщина
Усі права застережено.
Використання матеріалів сайту можливо тільки з дозволу власників сайту або авторів матеріалів. Suffusion theme by Sayontan Sinha